reki31110 · 11-Дек-12 16:05(11 лет 10 месяцев назад, ред. 04-Мар-18 02:43)
Японська література. Хрестоматія. Том I (VII-XIII ст.)
Японская литература. Хрестоматия. Том I (VII-XIII вв.) Год выпуска: 2010 г. Автор: Бондаренко Іван / Бондаренко Иван Категория: учебные пособия Издатель: Видавничий Дім Дмитра Бураго Язык курса: Украинский, японский Формат: PDF Качество: Распознанный текст без ошибок (OCR) Кол-во страниц: 564 ISBN: 978-966-489-052-3 Официальный сайт: http://philology.knu.ua/node/244 Описание: Данная хрестоматия представляет собой переводы на украинский язык отрывков из шедевров японской литературы 7-13 ввеков, предваряемые авторскими пояснениями. На 30 страниц в конце тома помещены некоторые отрывки на японском языке в современной японской орфографии. До складу першого тому 3-томної хрестоматії японської класичної літератури увійшли прозові та поетичні твори VII-XIII ст., перекладені українською мовою вітчизняними фахівцями-японістами. Серед цих творів – як фольклорні матеріали, зокрема, японські народні казки, прислів’я, приказки, так і найголовніші літературні пам’ятки доби Нара (710-794), Хей-ан (794-1185), Камакура (1185-1333). Хрестоматія призначена для студентів-філологів вищих навчальних закладів України, які навчаються за фахом «японська мова та література». Передмова: Попри всю самобутність і традиціоналізм японської культури в науковій та науково-популярній літературі про Японію, написаній переважно іноземцями, її часто називають “країною-позичальницею”, що значною мірою відповідає історичній дійсності. Саме від своїх найближчих сусідів, китайців та корейців, японці запозичили свого часу технологію поливного рисівництва, численні ремесла, буддизм, конфуціанство, даосизм, ієрогліфічне письмо, музику, архітектутуру, різні види образотворчого мистецтва тощо. Однак при цьому автори подібних тверджень часто забувають, що задовго до буддизму японці сповідували синтоїзм, від якого не відмовилися й після запозичення буддизму. Запозичивши китайську ієрогліфіку, вони водночас створили власний оригінальний і цілком самодостат- ній силабічний алфавіт кану (навіть два його різновиди – хіраґану та катакану). Запозичивши церемонію пиття чаю, традицію вирощування карликових дерев чи складання букетів квітів, саме вони перетворили їх на витончені види театрального та прикладного мистецтва, якими сьогодні захоплюється весь світ – чайну церемонію (яп.: тя-но ю), бонсай, ікебану. Сучасна японська література нарівні з літературою будь-якого іншого народу світу може пишатися не лише власною поезією, але й прозою, зокрема, творами таких відомих письменників, як Мурасакі Сікібу (973/?/-1019/?/), Сей-сьонаґон (966/?/-1027/?/), Іхара Сайкаку (1642-1693), Такідзава Бакін (1767-1848), Дзіппенся Ікку (1765-1831), Морі Оґаї (1862-1922), Футабатей Сімей (1864-1909), Нацуме Сосекі (1867-1916), Танідзакі Дзюн-ітіро (1886-1965), Акутаґава Рюноске (1892-1927), Кавабата Ясунарі (1899-1972), Абе Кобо (1924-1993), Місіма Юкіо (1925-1970), Ое Кендзабуро (нар. 1935 р.), Муракамі Харукі (нар. 1949 р.); драматургією: театри Дзьорурі, Но, Кабукі, Бунраку, драматурги – Каннамі Кійоцуґу (1333-1384), Дзеамі Мотокійо (1363-1443), Тікамацу Мондзаемон (1653-1724) та ін.
Великолепно! Странно, что так мало скачиваний. И.Бондаренко один из лучших переводчиков, да еще комментарии и оригиналы- чего еще желать? Спасибо. Но хотелось бы и остальные два тома.
Привіт, друже. У зв'язку з війною ти наврядчи сюди заглядаєш (та-й наврядчи ти тут сидиш. Купа-ж років пройшло), але хотів би тебе запитати.
Чи ти можеш закинути на цей торент "Навчання японської мови у вищій школі. Інтегративна система формування і розвитку академічної грамотності", бо в інтернеті її нема((
Якщо ти побачиш це повідомлення, то я буду дуже радий та вдячний тобі.
