Як я вбив Плутон і чому це було неминуче / Как я убил Плутон и почему это было неизбежно
Год издания: 2024
Автор: Браун М.
Переводчик: Абраменко А.
Жанр или тематика: Научно-популярная
Издательство: Бородатий Тамарин
ISBN: 978-617-95406-3-9
Серия: Corvus
Язык: Украинский
Формат: PDF/DjVu
Качество: Отсканированные страницы + слой распознанного текста
Интерактивное оглавление: Да
Количество страниц: 272
Описание: Більшість із нас зростала з переконанням, що в Сонячній системі дев’ять планет, — із Меркурієм поблизу Сонця та Плутоном на далекому зовнішньому краї. А потім, 2005-го, Майкл Браун відкрив начебто десяту планету — Еріду, завбільшки з Плутон. Ось тільки замість почивати на лаврах Браун розпалив запеклі дебати, що перетворили спокійний світ астрономії на розбурханий вулик. На той час уже було відомо про інші об’єкти за орбітою Нептуна, що не надто поступалися Плутону. То чи варто й ті зараховувати до планет? Зрештою дебати завершилися вилученням Плутона з планетного пантеону, після чого на Брауна посипалися гнівні листи від колег-учених, астрономів-любителів і навіть школярів — усе через відкриття, про яке він мріяв роками.
Наповнена драмою і гумором книжка «Як я вбив Плутон і чому це було неминуче» — це сповідь науковця, який, попри загальний осуд, мусив понизити в званні улюблену для всіх планету. Це розповідь від першої особи про найбурхливіший рік в історії сучасної астрономії, що надихає глибше замислитися про наше місце в космосі.
Большинство из нас росло з убеждением, что в Солнечной системе девять планет, — с Меркурием вблизи Солнца и Плутоном на далёком внешнем крае. А потом, в 2025-м, Майкл Браун открыл как будто бы десятую планету — Эриду, размером с Плутон. Вот только вместо того, чтобы почивать на лаврах, Браун разжёг горячие дебаты, превратившие спокойный мир астрономии в потревоженный улей. На то время уже было известно про другие объекты за орбитой Нептуна, не слишком уступающие Плутону. Так стоит ли и их засчитать в планеты? В конце концов дебаты завершились исключением Плутона из планетного пантеона, после чего на Брауна посыпались гневные письма от коллег-учёных, астрономов-любителей и даже школьников — всё из-за открытия, о котором он мечтал годами.
Наполненная драмой и юмором книга «Как я убил Плутон и почему это было неизбежно» — это исповедь учёного, который, вопреки всеобщему осуждению, должен был понизить в звании любимую всеми планету. Это рассказ от первого лица про самый бурный год в истории современной астрономии, вдохновляющий глубже задуматься о нашем месте в космосе.
Примеры страниц (скриншоты)
Оглавление
Пролог. Плутон помирає — 7
Розділ 1. Що таке планета? — 13
Розділ 2. Тисячоліття планет — 27
Розділ 3. Місяць — мій найгірший ворог — 37
Розділ 4. Друга найприємніша подія — 61
Розділ 5. Крижаний цвях — 69
Розділ 6. Кінець сонячної системи — 91
Розділ 7. Дощить = заливає — 116
Розділ 8. Лайла, проміжна місія — 137
Розділ 9. Десята планета — 146
Розділ 10. Перебиваючи увагу — 163
Розділ 11. Планета чи ні — 182
Розділ 12. Ниці злющі люди — 203
Розділ 13. Розбрат і ворожнеча — 229
Епілог. Юпітер рухається — 248
Подяки — 253
Алфавітний покажчик — 257
